- самохідний
- —————————————————————————————самохі́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самохідний — а, е. 1) Який рухається за допомогою власної тяги. Самохідна гармата. •• Самохі/дне шасі/ трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами та знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і… … Український тлумачний словник
авто... — I Перша частина складних слів, що відповідає: 1) слову автомобільний, напр.: автовокзал, автопарк, автоперегони і т. ін.; 2) слову автомобіль, напр.: автобензовоз і т. ін. II Перша частина складних слів, що відповідає слову автоматичний (у 1 знач … Український тлумачний словник
автовізок — зка/, ч. Самохідний візок для перевезення вантажів на невеликі відстані … Український тлумачний словник
автогрейдер — а, ч. Самохідний грейдер … Український тлумачний словник
автомотриса — и, ж. Самохідний залізничний (пасажирський або службовий) вагон із двигуном внутрішнього згоряння … Український тлумачний словник
автоскрепер — а, ч. Самохідний скрепер (землерийно транспортна машина) … Український тлумачний словник
електрокар — а, ч., спец. Електричний самохідний візок, який використовується для перевезення вантажів на заводах, вокзалах тощо … Український тлумачний словник
жиробус — а, ч. Безрейковий самохідний візок з механічним акумулятором енергії – маховиком … Український тлумачний словник
стакер — а, ч., тех. Пересувний самохідний конвеєр, за допомогою якого укладають у штабелі колоди та інші матеріали, що прибувають водними шляхами … Український тлумачний словник
транспортно-відвальний — а, е: •• Тра/нспортно відва/льний міст самохідний безперервної дії агрегат, яким м які покривні породи, вийняті при відкритій розробці родовищ корисних копалин, переміщують у внутрішній відвал … Український тлумачний словник